Фільм “Спліт” (Split) 2016

%d1%81%d0%bf%d0%bb%d1%96%d1%82

“Спліт” це гостросюжетний триллер М. Найта Ш’ямалана, знаного по таким фільмам як “Шосте почуття”, “Невразливий” та ін. Мене дуже заінтригував трейлер, а фільм повністю виправдав мої сподівання.

Читати далі

13.02.2017 – Вечір поетичних зізнань – 2

20d0b2d0b5d187d196d18020d0bfd0bed0b5d182d0b8d187d0bdd0b8d18520d0b7d196d0b7d0bdd0b0d0bdd18c202-70

В понеділок, 13 лютого, я взяв участь у Вечорі поетичних зізнань. Вперше читав свою прозу “для широкого загалу”. Трохи детальніше під катом.

Читати далі

Забавні Ігри (Funny Games) 1997/2007

funny-games-1997-poster-funny-games-15315797-693-1000

Оскільки режисером обох фільмів, як оригіналу 1997 року, так і рімейку 2007-го, є один і той самий режисер – Міхаель Ганеке, то логічним є об’єднати відгук про них в один допис.

Детальніше читайте під катом.

Читати далі

Фільм “Дзвінки” 2017

d0b4d0b7d0b2d196d0bdd0bad0b8_d184d196d0bbd18cd0bc_2016

Дванадцять років пройшло з часу виходу останньої серії франшизи, тому до виходу «Дзвінків» я віднісся з інтересом. Перечитавши перші три книги Кодзі Судзукі, присвячені історії Садако Ямамури (японської родички Самари Морган), переглянувши кілька японських серій франшизи та всі дві американські, передивившись всі трейлери (що було помилкою, але про це пізніше), я відправився в кінотеатр.

Читати далі

Бентлі Літтл “Одкровення”

littleЗізнаюсь, поки слабо знайомий з творчістю цього письменника. Якщо не рахувати кількох оповідань, озвучених Владіміром Князєвим, роман “Одкровення” є першим твором автора, з яким мені довелося ознайомитись.
Чому ж саме “Одкровення”? Літературний дебют Бентлі Літтла видався гучним. Перший роман, і на тобі — премія Брема Стокера! Думаю, зрозуміло чому саме цей роман я обрав для початку свого серйозного знайомства з творчістю Літтла.
Дія цього роману відбувається у невеличкому містечку в Арізоні, якому судилося стати ареною боротьби Добра і Зла. Несподівано, правда? Опис містечка мені нагадав культовий серіал “Твін Пікс”. Не вистачало тільки музики Анджело Бадаламенті на фоні.
Сюжет книги, на перший погляд, досить простий. У маленькому містечку раптом починають відбуватися дивні події — хтось осквернив місцеву церкву, священник кудись зник, у кількох жінок трапились викидні… На додачу до всього у місті з’являється навіжений проповідник, котрий наганяє страху апокаліптичними промовами. І головним героям (їх у романі декілька) доводиться розбиратись, що ж за чортівня тут відбувається.
Роман читається легко. За стилем нагадало Кінга у кращих його проявах (в основному через те, що дія відбувається у маленькому містечку, як і у більшості творів Стівена). В той же час Літтл однозначно має свій почерк. В романі є кілька дійсно моторошних і огидних сцен (як вам сцена родів вісімдесятирічної бабулі?), та і основні антагоністи роману є досить несподіваними. Так, “злі діти” є стандартом для горору, але те, як цей образ інтерпретував Літтл… Поціновувачам жанру сподобається.
В цілому “Одкровення” сподобалося. Якщо у вас є друзі, котрі з горору нічого крім Кінга не читали, підсуньте їм цю книгу. Має сподобатись.