Симор Гласенко “Нуар по-українськи”

1505894242_ipr-mprpppppp

«Усі щасливі сім’ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім’я нещаслива по-своєму». Якби мене попросили підібрати епіграф до роману Симора Гласенка «Нуар по-українськи», я, мабуть, зупинився б саме на цій цитаті Толстого. На сторінках роману ми бачимо трагедії трьох різних сімей: сім’ї слідчого Олега Самчука, сім’ї економіста Іскандера Фазилова та сім’ї Крисланських – письменника-невдахи Андрія та бізнес-леді Оксани. Власне навколо викрадення Оксани й будується сюжет роману.

«Нуар по-українськи», як можна здогадатися по назві, це темний роман. Нещасливі подружжя, долі, отруєні зрадами та алкоголем, побиті життям люди, які продовжують жити просто за інерцією… Словом, усе як у реальному житті. Тут не знайти суто позитивних героїв — у всіх основних персонажів книги є свої демони, з якими вони з тим чи іншим успіхом ведуть боротьбу.

Та книга читається легко. Це однозначно “page-turner”. І хоч спершу важко «в’їхати» у всі сюжетні лінії (які відбуваються у різних часових проміжках), але потім «Нуар» так затягує, що відірватись від нього можна хіба перегорнувши останню сторінку. Адже тільки у третьому розділі пазл потрохи починає складатися і стає видно загальну картину… І тоді вже хочеться перечитати перші два розділи знову, поглянути на них під новим кутом зору. Але не буду спойлерити, побачите самі.

Не можу не відмітити й мову автора. Влучні метафори, гарні образи… Але часом Симор трохи захоплюється і його стиль пролазить у пряму мову персонажів. Так, я сумніваюся, що жінка на лікарняному ліжку могла б видати щось на кшталт «Іскандер був тим, хто поїв мене живильною вологою свободи, хоча сам вмирав від задухи нещасливого шлюбу». Навряд чи лікарня це сприятливе місце для таких патетичних міркувань. Також мені б хотілося почитати трохи більше про Іскандера, мені здається, що цей образ можна було б розкрити повніше.

Тим не менше, «Нуар по-українськи», мабуть, одна із кращих українських книг, прочитаних мною цього року. З нетерпінням чекаю презентації роману в Ужгороді — гріх не скористатися таким шансом підписати свій примірник.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s