Поговорили із Jean Marina та Tony Banderas про жахи і музику. Повне інтерв’ю можна прослухати за посиланням.
горор
Олександр Завара “Песиголовець”
Зізнаюся, донедавна я не був знайомим із творчістю Сашка Завари. Та коли я прочитав про “Песиголовця”, не вагаючись замовив цей роман. А також і два попередні…
Впадає в око те, що у перших двох книжок (“IQ = FAQ (Історія Хворого розуму)” та “Ката-Моргана (Апокаліпсис уже завтра)”) автором значиться ще Сашко Завара, а от у “Песиголовця” уже Олександр. Як на мене, це недарма – різниця між романами є досить очевидною. Можливо, автор таким чином хотів позначити новий етап у своїй творчості. Так, якщо перш два романи умовно можна назвати контркультурними, то останній – це вже література жахів.
“Ранок на Тисі” (10.05.17)
Побував в гостях ранкового шоу “Ранок на Тисі”.
Фільм “Пастка” (Get Out) 2017
Чорний хлопець їде знайомитися до батьків своєї білої дівчини… Стандартний сюжет для комедії? Як би не так! І хоч посміятися під час сеансу у вас також вийде, але фільм до останнього триматиме в напрузі.
Містика в закарпатській літературі. “Територія творчості” (18.03.17)
З’явився сюжет про містику в закарпатській літературі. Я теж отримав трохи більше хвилини слави 
Забавні Ігри (Funny Games) 1997/2007
Оскільки режисером обох фільмів, як оригіналу 1997 року, так і рімейку 2007-го, є один і той самий режисер – Міхаель Ганеке, то логічним є об’єднати відгук про них в один допис.
Детальніше читайте під катом.
Стівен Кінг “Кінець Зміни”
В рецензії коротко розглянув і перші два книги трилогії. Можливі спойлери, тому прошу під кат.
Бентлі Літтл “Одкровення”
Зізнаюсь, поки слабо знайомий з творчістю цього письменника. Якщо не рахувати кількох оповідань, озвучених Владіміром Князєвим, роман “Одкровення” є першим твором автора, з яким мені довелося ознайомитись.
Чому ж саме “Одкровення”? Літературний дебют Бентлі Літтла видався гучним. Перший роман, і на тобі — премія Брема Стокера! Думаю, зрозуміло чому саме цей роман я обрав для початку свого серйозного знайомства з творчістю Літтла.
Дія цього роману відбувається у невеличкому містечку в Арізоні, якому судилося стати ареною боротьби Добра і Зла. Несподівано, правда? Опис містечка мені нагадав культовий серіал “Твін Пікс”. Не вистачало тільки музики Анджело Бадаламенті на фоні.
Сюжет книги, на перший погляд, досить простий. У маленькому містечку раптом починають відбуватися дивні події — хтось осквернив місцеву церкву, священник кудись зник, у кількох жінок трапились викидні… На додачу до всього у місті з’являється навіжений проповідник, котрий наганяє страху апокаліптичними промовами. І головним героям (їх у романі декілька) доводиться розбиратись, що ж за чортівня тут відбувається.
Роман читається легко. За стилем нагадало Кінга у кращих його проявах (в основному через те, що дія відбувається у маленькому містечку, як і у більшості творів Стівена). В той же час Літтл однозначно має свій почерк. В романі є кілька дійсно моторошних і огидних сцен (як вам сцена родів вісімдесятирічної бабулі?), та і основні антагоністи роману є досить несподіваними. Так, “злі діти” є стандартом для горору, але те, як цей образ інтерпретував Літтл… Поціновувачам жанру сподобається.
В цілому “Одкровення” сподобалося. Якщо у вас є друзі, котрі з горору нічого крім Кінга не читали, підсуньте їм цю книгу. Має сподобатись.
Інтерв’ю “Тиса FM”
Ефір не новий, за 21.04.2016. Говорили з Олексієм Уманським про горор, грайндкор і всяке таке інше.
Аудіозапис ефіру можна послухати тут.
Дідо Всевідо 